Альтернативи АЕС є. Але як швидко вони запрацюють?
Вже за 11 років у Німеччині залишиться АЕС. Це означає, що чверть
струму, який споживає країна, має забезпечуватися з інших джерел. Чи
реально це, враховуючи нинішні потужності й цілі з охорони клімату?
Електрична енергія, що споживається в Німеччині, походить з дуже
різних джерел. На сьогодні майже чверть необхідного німцям струму
виробляють атомні електростанції. Близько 17 відсотків – це
альтернативна енергетика. Більш, як половину електроенергії в Німеччині
виробляють на теплоелектростанціях, які працюють як на вугіллі, так і на
газі. Збільшити їхні потужності нереально, адже це суперечить принципам
охорони клімату й тим цілям, які взяла на себе у зв’язку з цим
Німеччина.
«Німецький уряд зобов’язався на міжнародному рівні зменшити на 40
відсотків викиди СО2 у повітря, і від цього моменту слід відштовхуватися
в усій подальшій дискусії. Саме тому й виникає питання, як буде після
відключення АЕС. Треба уточнити, які точно є потреби в струмі, як його
виробляти, де зберігати і як транспортувати», – пояснює Штефан Колер,
голова управління Німецької енергетичної агенції dena.
Щодо виробництва енергії, то тут експерти сходять на тому, що «…
стале забезпечення екологічно чистим струмом можливе лише зі
стовідсотково відновлюваних джерел енергії. І ми дослідили, що до 2050
року це реально зробити так, щоб ця енергія не була занадто дорогою. Є
можливість застосувати довгострокові економічні стратегії, які призвели б
навіть до того, що альтернативна енергетика може навіть стати вигідною.
Треба тільки, щоб вже зараз політики створили всі необхідні
передумови», - переконаний професор Мартін Фаульштіх, який головує в
раді експертів з енергетичних питань, що консультує німецький уряд.
Перехід на альтернативну енергетику реальний і на 20 років раніше
Тобто продукувати струм лише за рахунок гідроенергетики, енергії
вітру, сонця, біомаси та тепла Землі цілком реально, впевнені експерти.
«Навіть не треба чекати до 2050 року. Ця дата виникла тому, що ми
створили сценарії, за якими традиційні електростанції мали б працювати
ще 35 років. Якщо змінити це ставлення, то можна було б уже й до 2030
року перейти переважно на виробництво електроенергії з відновлюваних
джерел. Але якщо прагнути створити систему, яка тільки частково
передбачає вигідну альтернативну енергетику, то слід задуматися над тим,
як усе зрештою може виглядати», - розмірковує професор Олаф Гомаєр,
який спеціалізується на економічних аспектах енергетики.
У цьому питанні політики вже багато що пропустили, кажуть вчені.
Крім того, нинішній німецький уряд, який торік намагався був відсунути
час відключення усіх німецьких АЕС, подав ще й додатково невірні сигнали
для подальшого розвитку ситуації в енергетиці. В результаті готовність
енергетичних концернів інвестувати у розвиток альтернативної енергетики
різко впала. Адже була відкрита перспектива ще впродовж тривалого часу
заробляти мільярди на атомній енергетиці.
Нині ж, коли уряд таки відійшов від своїх попередніх планів і має
намір вже фактично незабаром закрити всі АЕС, виробники енергії мають
якомога швидше повертатися до своїх старих планів. Передусім ідеться про
спорудження коло морського узбережжя Німеччини вітряків потужністю
десять гігават, що може в перспективі замінити вісім АЕС.
Проблема транспортування й збереження
Щоправда, як зауважує керівник енергетичної агенції dena Штефан
Колер, вітроенергетика пов’язана й надалі з великою проблемою. Вже за
нинішніх потужностей на півночі Німеччини у деякі дні виробляється
більше енергії, ніж може бути спожито в регіоні й більше, ніж можуть
транспортувати існуючі там мережі електропередач. За дослідженнями dena,
треба побудувати 3700 кілометрів нових ліній електропередач, щоб
транспортувати вироблену на північноморському узбережжі електроенергію у
південну частину країни, де розташовані головні споживачі. Водночас
невирішеним залишається питання збереження здобутої енергії, адже вітер
дме не стало сильно. Технічні рішення для цього питання є, однак все
потребує вже нині мільярдних інвестицій. Як швидко вони з’являться,
експерти поки не готові спрогнозувати. Хоча саме від цього моменту й
залежить те, наскільки швидко Німеччина насправді відмовиться від
атомної енергетики.
Автори: Забіне Кінкартц, Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук http://www.dw-world.de/dw/article/0,,15135609,00.html?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml
|
